Структуралізм - визначення архітектурного стилю

Структуралізм - це архітектурний стиль, який відсилає до ідеї побудови споруд на основі структури, а не форми. Його творці зосереджувалися на структурі та просторовому розташуванні будівель, а не на їхньому зовнішньому вигляді чи декоративних елементах. Структуралізм став відповіддю на зміни у світі після Другої світової війни, коли люди шукали нові рішення та способи життя.

Основна ідея структуралізму полягала в тому, щоб дозволити людям вільно пересуватися в просторі, а також враховувати їхні потреби та очікування. Архітектори зосереджувалися на функціональності будівель та їхньому призначенні, а не на зовнішньому вигляді. Результатом стали будівлі з простою формою, але з великим склінням і просторими інтер'єрами.

Структуралізм також характеризується використанням сучасних будівельних матеріалів, таких як бетон, скло і сталь. Це дозволило створити легкі конструкції з високою несучою здатністю, що дало можливість будувати висотні або багатоповерхові будівлі.

Важливе значення у структуралізмі мало також просторове планування будівель, яке мало бути максимально функціональним та ергономічним. Архітектори прагнули створювати простори, зручні для людей, а також легкодоступні та комунікативні. Таким чином, їм вдалося створити будівлі, які були одночасно практичними та естетично привабливими.

Структуралізм - один з напрямків в архітектурі, що походить від модернізму і виник у другій половині 20 століття. Він охоплює підхід до проектування, в якому архітектура розуміється як складна система структур та організації, а форма є результатом логічного та раціонального аналізу цих структур.

Прекурсори

Огюст Перре: французький архітектор, який вважається одним з піонерів структуралізму. Його роботи, такі як церква Нотр-Дам дю Ренсі (1922-1923), характеризуються використанням залізобетону як основного будівельного матеріалу та викриттям структур як естетичних елементів.

Ле Корбюзьє: швейцарсько-французький архітектор і теоретик, відомий тим, що запровадив концепцію "будинку як машини для життя". Його будівлі, такі як Вілла Савойя (1929-1931) або Житловий комплекс у Марселі (1947-1952), є прикладом використання простих і геометричних форм, збалансованого структурного і функціонального планування та застосування бетону.

Найпопулярніші будівлі

Центр Помпіду - Париж, Франція: спроектований Ренцо Піано та Річардом Роджерсом, завершений у 1977 році. Характеризується відкритими зовнішніми структурними елементами, такими як труби, сходи і ліфти, які надають будівлі унікального вигляду.

Вежа HSBC - Гонконг, Китай: спроектована архітектурною фірмою Foster and Partners і завершена в 1985 році. Ця будівля є одним з найвідоміших прикладів структуралізму у висотній архітектурі. Її дизайн базується на використанні сталевих ферм і відкритих конструкцій.

IIT McCormick Tribune Campus Center - Чикаго, США: Спроектований Ремом Колхасом та Управлінням міської архітектури (OMA) і завершений у 2003 році. Ця будівля вирізняється своєю ексцентричною формою, в якій конструкції та інсталяції винесені назовні.

Центр Гейдара Алієва - Баку, Азербайджан: Проект Zaha Hadid Architects, відкритий у 2012 році. Ця динамічна будівля з плавними лініями та округлими формами є прикладом сучасного структуралізму.

Ці будівлі представляють різноманітні підходи до структуралізму в архітектурі та демонструють використання конструкцій як основного естетичного та структурного елементу.